Маючи диплом дитячого психолога, до народження дитини я думала, що у вихованні дітей для мене немає білих плям. І була впевнена, якщо виникнуть якісь питання, мені в цьому допоможуть розумні книги та поради бувалих мам. Уявіть собі моє розчарування, коли стало зрозуміло, що поради не працюють, а книги, здавалося, написані інопланетянами про своїх нащадків.
Тому перший урок, який я засвоїла, коли стала мамою: Усі діти різні.
І якщо щось допомогло мамі Петі чи Сашка, не факт, що спрацює з моєю дитиною. Якщо навіть діти тих самих батьків мають різні характери та звички, то що говорити про дітей, які виховуються в різних сім’ях.
З тих пір я намагаюся не давати поради, а лише ділюся своїм досвідом, який може бути корисним іншим батькам.
Коли настав час моєму синові починати їсти «людську» їжу, для мене цей період виявився повним сюрпризів. Дитина навідріз відмовлялася від дитячих каш та пюрешок, всі навперебій давали поради, рецепти та обурювалися моєю бездіяльністю. Процес «пішов», коли я просто дала собі спокій і потроху почала пропонувати йому пробувати різну дорослу їжу.
Поступово я для себе виробила кілька правил, яким слідую у харчування сина.
Правило 1. Голодні діти їдять. Це правило здорово сформулював Найджел Латта в книзі «Перш ніж ваша дитина зведе вас з розуму». Все, що потрібно від дорослих, це створити умови, щоб дитина була голодною. Після активних ігор на вулиці мій син, зазвичай перебірливий у їжі, може здивувати своїм апетитом. До того ж звичка їсти не тоді, коли ти голодний, а коли треба, може спровокувати проблеми із зайвою вагою у старшому віці.
Правило 2. Даємо вибір. «Ти будеш банан чи яблуко?», «Вівсяну кашу чи гречану?» Хтось скаже, що це «вибір без вибору», але маленькій дитині ще дуже складно вибирати з безлічі варіантів, а ці невеликі рішення дають можливість утвердити себе як особистості.
Правило 3. На смак та колір товариша немає! Я визнаю, що мій син може мати свої смаки. Адже багато хто з нас теж чогось не любить у їжі. Не їсть, та й добре.
Правило 4. Пробуємо нове! Перш ніж вирішити, чи любиш ти щось чи ні, це потрібно спробувати. А раптом це смачно?
Правило 5. Їжа – це цікаво! Я залучаю сина до процесу приготування їжі: ми вибираємо разом продукти в магазині та на ринку, місимо тісто і готуємо кашу. А ще має свою іграшкову кухню, і він регулярно готує на ній нам обід. А ще зараз з’явилося багато ресторанів із відкритою кухнею, де можна спостерігати за тим, як віртуозно працюють кухарі.
Правило 6. Страви першого вибору. Бувають такі ситуації, коли потрібно, щоб дитина була сита тривалий час: дорога, відвідування лікаря, відвідування театру. У цих випадках я готую те, що син любить найбільше і гарантовано з’їсть.
Правило 7. Діти – наше дзеркало! Я намагаюся не перекушувати в присутності дитини солодощами та іншими шкідливими штуками і не тримати їх у доступних місцях. Ще ми завжди беремо його з нами за стіл, пояснюємо порядок страв, поєднання продуктів та сервірування.
Правило 8. Шукаємо альтернативи. Я трохи заморочена, щоб син їв достатньо білка. Це обтяжується тим, що він неохоче їсть м’ясо і не любить сир. Я ще не дійшла до того, щоб їх ховати в морозиво, але намагаюся пропонувати йому інші альтернативи білкових продуктів: рибу, сирники, випічку з сиром; експериментую зі смаком м’ясних продуктів.
Правило 9. На одній хвилі! Нова іграшка, незнайома обстановка, погане самопочуття можуть не лише позбавити дитину апетиту, а й викликати нервозність та дратівливість. У цих випадках я намагаюся відключати у своїй голові «треба» і «повинен» і слідувати потребам малюка, якщо, звичайно, вони не заважають оточуючим.
Правило 10. Смачна їжа – це гарно! Я не прихильник споруди в дитячих тарілках картин та скульптур, на мій погляд смачно приготована їжа приваблива сама по собі. Я розповідаю про свої враження синові, і, сподіваюся, це допоможе розвинути у нього смак здорової натуральної їжі.
